ВІА Кобза

ВІА Кобза

На музыкальном портале Зайцев.нет Вы можете бесплатно скачать и слушать онлайн песни ВІА Кобзы в формате mp3. Лучшая музыкальная подборка и альбомы исполнителя ВІА Кобза.
Вокально-інструментальний ансамбль „Кобза” розпочав свою професійну творчу діяльність у далекому 1971році у складі „Укрконцерту” та понині продовжує її у складі правонаступника „Укрконцерту” - «Київконцерту» Головного управління культури Київської міської державної адміністрації, не припиняючи свою творчу і гастрольно-концертну діяльність протягом 35 років свого існування.

Починаючи з 70-х років і донині ВІА „Кобза” неодноразово отримував нагороди та премії фестивалів і конкурсів в Україні та закордоном, є представником нашої держави на багаточисленних форумах, днях культури України (у складах офіційних делегацій) або самостійних гастрольно-концертних турах. Першим з колективів колишнього Радянського Союзу перебував з комерційними гастролями на американському континенті 1982р.

А починався ансамбль як чисто інструментальний фольклорний колектив. Наприкінці 60-х його створили студенти Київської консерваторії бандуристи Костянтин Новицький і Володимир Кушпет і флейтист Георгій Гарбар. Причому грали бандуристи на небачених дотолі інструментах - електробандурах. Очолила ВІА «Кобза» теж студент консерваторії, майбутній композитор Олександр Зуєв.

У пам’ятному 71-м ансамблю було запропоновано взяти участь як аккомпануючому складу у записі співачки Валентини Куприной на київській студії Всесоюзної фірми грамзапису «Мелодія». Однак власний матеріал «Кобзи» сподобався керівництву студії, і було ухвалено рішенні про запис сольної платівки ансамблю. Спеціально для цього був запрошений вокаліст Валерій Витер, студент Київського художнього інституту, раніше колишнім солістом досить відомого самодіяльного ансамблю «Березень», що мав чітку фолковую спрямованість.

У записі взяли участь Олександр Зуєв (клавішні), бандуристи Костянтин Новицький, Володимир Кушпет й Олександр Рогоза, Георгій Гарбар (флейта, сопілка), Валерій Вітер (вокал) і Анатолій Лютюк (ударні).


Диск-гігант «КОБЗА». Вокально-інструментальний ансамбль
(«Мелодія») 33СМ-03069-70 - 1971 р.

Основу платівки склали обробки українських народних пісень і композиції керівника ансамблю Олександра Зуєва.Взагалі вона відрізнялася від записів інших подібних колективів незвичайністю звучання, пов’язаної з тим, що замість звичних гітар ансамбль використав електрифіковані традиційні народні інструменти - бандури й кобзу.

В 1973 році до «Кобзи» прийшло перше офіційне визнання - на Всесоюзному конкурсі вокально-інструментальних ансамблів у Мінську вона розділила третє місце з ансамблем «Москвичі». Перше тоді одержали «Песняры», друге ж не було присуджено нікому.

Незважаючи на це, в 1974 році Олександр Зуєв покинув ансамбль, і незабаром очолив ВІА Черкаської філармонії «Калина».

Якийсь час «Кобзу» очолювали по черзі музиканти ансамблю - бас-гітарист і співак Олег Ледньов і бандурист Костянтин Новицький. З 1979 року це місце зайняв Євгеній Коваленко, випускник Ростовської консерваторії, клавишник і вокаліст, що до цього виконував в ансамблі обов’язки музичного керівника.

В 1978 році вийшов другий диск-гігант «Кобзи», у записі якого взяли участь «ветерани» - К. Новицький і В. Витер, В.Кушпет, Г.Гарбар а також музиканти, що прийшли на зміну першому складу - Олег Ледньов (бас-гітара), Євген Коваленко (клавішні), Микола Береговий (скрипка), Геннадій Татарченко (гітара) і Василь Колекционов (ударні). Програму склали обробки українських народних пісень і пісні відомих українських композиторів.


Диск-гігант «КОБЗА». Вокально-інструментальний ансамбль
(«Мелодия») 33С60-10941-42 – 1977 р.
4 міньони + журнал «Кругозор» - 1979-1983 р.р.

У тому ж році ансамблю була присуджена премія ЦК ЛКСМ України імені Миколи Островського.

Тривалий час ансамбль був одним з найбільш гастролюючих колективів «Укрконцерта», даючи в рік понад 200 концертів. Географія поїздок охоплювала весь колишній Радянський Союз, держави «народної демократії», а також західні країни (Фінляндія, Італія). Щорічно «Кобза» брала участь у заходах традиційного фестивалю мистецтв «Київська весна».


1977р. Братислава (Словакія) – Дні Києва; Україна
1977р. Флоренція (Італія)
1979р. Братислава (Словаків), Монголія, TV „7+1”, Литва Palanga-79
1980р. Куба, сольні концерти
1981р. Фінляндія, сольні концерти

Музичні фільми, телевізійні передачі та відео кліпи:

Новорічний «Голубий вогник» (Москва) – 1978-89р.р. щорічно
«Шире круг” (Москва) – 1983, 1987, 1989р.р.
«7+1» (Братислава ЧССР) – 1979р.
«Казка як казка» – 1977р. – Київ
«Чумацькі радощі” – 1978р. – Київ
«Вперед, Бригантина” – 1979р. – Київ
«Співає «Кобза» – 1979р. – Київ, УТ-1

Важливим етапом у творчій біографії ансамблю стали концерти в Канаді в 1982-м року, де гастролі завершилися повним тріумфом.


Диск-гігант «КОБЗА» - 1982р. - Канада.

Музичні фільми, телевізійні передачі та відео кліпи:

«Весняні розваги» – 1982р. – Київ (Укртелефільм)

Склад «Кобзи», як і будь-якого іншого радянського ВІА, постійно мінявся. Так, через своєї «невиїзності» покинув її К. Новицький. О. Ледньов пішов з ансамблю, щоб створити зі співачкою Людмилою Гримальской (першою виконавицею популярного шлягеру Вадима Ільїна «Уроки музики») сімейний дує «Два кольори». Після декількох перерв закінчив навчання в консерваторії й став професійним композитором Г. Татарченко.

Проте, до середини 80-х «Кобза» зберігала популярність в Україні, залишаючись одним із самих авторитетних естрадних ансамблів. На студії «Укртелефильм» були зняті фільми й музичні програми з її участю. Керівник ансамблю Євген Коваленко одним з перших українських естрадних артистів одержав почесне звання заслуженого артиста України (1982 р.).

1982р. Канада, сольні концерти
1983р. Словакія (ЧССР) сольні концерти
1983р. Йемен (Аден)
1984р. НДР – Дні Києва
1985р. Польща (Краків) Дні Києва.

І наприкінці 80-х він розділив долю всіх вітчизняних ВІА. Проте, «Кобза», однаково продовжувала існувати при „Київконцерті”, не припиняючи творчу та концертну діяльність. У 1987році „Кобзу” покинув В.Вітер, у складі „Кобзи” побували гітарист В. Юц, барабанщик К.Курко, бандурист С. Жовнирович, скрипаль І.Ткачук, Є. Тринько (ударні), М.Блощичак (духові), М. Коваленко(клавішні), В. Павловський(сопілка, клавішні).


Диск-гігант „Київський сувенір” (збірник) – 1985р.

1985р. Японія „Екс по 2000” Польща
1986р. НДР, „Лейпцігський ярмарок”, ЧОРНОБИЛЬ
1987р. м. Чорнобиль, зона ЧАЕС (щомісячно)
1988р. м. Чорнобиль, „На хвилях Світязя” (Луцьк)
1989р. м. Чорнобиль, Данія „Midtfynns festival”
1990р. м. Чорнобиль
1991р. Нідерланди, фестиваль Боромля, Чорнобиль
1992р. ФНР (Карлсрус) – Дні України, Чорнобиль
1993р. Франція, Польща, Чорнобиль
1994р. Єгипет, Польща, Франція (Grand-prix)
1995р. Англія (Art festival), Польща
1996р. Польща
1997р. Франція (Тулуза) Дні Києва
1998р. ФРН (October festival)
1999р. Україна
2000р. Японія (Кіото)
2002р. Японія (Осака) “Art festival”
2004р. Фінляндія (Тампере)
2005-2006р. Україна

Нагороди:

Лауреат „Midtfynns festival” – м. Однесе (Данія) – 1989р.
Лауреат „Art parade” – м. Осака (Японія) 2002р.
Лауреат фестивалю „Шлягер року” – 2004-2006р.
Лауреат фестивалю „Наша пісня” – 2004-2005р.

Музичні фільми, телевізійні передачі та відео кліпи:

„Шлягер року” – 1998-2006р.р.
„Наша пісня” – 2003-2006р.р.
„Кобза” Арт-парад (Осака, Японія)
„Пісенний вернісаж” – 1991-1995р.р.
ВІА „Кобза”+”ТНМК” – „За нашоу стодолу” – 2002р.
„Хіти 70-х-80-х – 2003 С-Петербург
„Раз пішов я до Косова” – УТ-1 „Пісня рідного краю” – 2005р.
„ВІА „Кобза” – 35 років разом” – УТ-1 – телеверсія ювілейного концерту з НП „Україна” 08.03.2006р.

Сьогодні ВІА „Кобза” на чолі з художнім керівником Є. Коваленко в складі музикантів М. Правдивого, В. Солдатенко, П. Коваленко й О. Муренко продовжує активну творчу й концертну діяльність.
Читать далее