Кричу

Чого, ти мовчиш?
З зав’язаними очима
Сидячи в кiмнатi
Чого, ти мовчиш?
Хiба, немає що сказати?
Того, що варто знати,
А менi би у небо птахом
Розправивши крила
За море, далеко,
А менi би любити сильно
Як дорослого, дитина
Щиро i вiдверто
Кричу душi своїй:
«Не плач! Ти не одинока!»
Кричу душi своїй:
«Пробач, за те
Що було жорстоке минуле»
Минуло
Майбутнє
Сопе під боком
Станда-стада-да-да-да-та…
Ти сильною стала
Коли ночами йому спiвала
До серця пригортала,
А менi би у небо птахом
Розправивши крила
За море, далеко,
А менi би любити сильно
Як дорослого, дитина
Щиро i вiдверто.
Кричу душi своїй:
«Не плач! Ти не одинока!»
Кричу душi своїй:
«Пробач, за те
Що було жорстоке минуле»
Минуло
Майбутнє
Сопе під боком
Кричу душi своїй:
«Не плач…»
Та-да-да-да-да-дара…
Кричу душi своїй:
«Пробач…»
О-уо-о-у-о-у-уо…
Кричу душi своїй:
«Не плач! Ти не одинока!»
Кричу душi своїй:
«Пробач, за те
Що було жорстоке минуле»