Люба

Так близько, ніжно, та сповна
Збудувала ти твої обійми й примхи
Спокійно віддав-узяла
І твоїм словам вірив покірно.

Вільна, ти сама-своя
Я в твоїх долонь полон
Упав невинно,
Божевільна та цілком моя
Ти - мій кавардкак, завжди так
Але так потрібна.

ЛЮБА,
Мав бути іншим,
ЛЮБА.
Мав бути гіршим,
ЛЮБА
Мав загубитись, втекти
І згодилася б інша люба,
Мав бути іншим,
ЛЮБА,
Мав бути грішним,
ЛЮБА,
Мав би багато не таких як ти
Та такої б не мав Люба

Постільний із тобою я
Ти ж знаєш, не самостійний
Дивно, та правда знов твоя,
а свою зміняв на твою вроду, Рідна.
Вільна, ти сама своя
Де була? Де раніш літала?
Божевільна, та така моя,
Ти - гойдалка, в моїх думках
Не впасти б.

ЛЮБА,
Мав бути іншим,
ЛЮБА.
Мав бути гіршим,
ЛЮБА
Мав загубитись, втекти
І згодилася б інша люба,
Мав бути іншим,
ЛЮБА,
Мав бути грішним,
ЛЮБА,
Мав би багато не таких як ти
Та такої б не мав Люба