Віктор Павлік - Кличу тебе

Ріка моєї долі виходить з берегів
І я малюю образ твій у небі.
Така вже твоя воля — я нежаданний гість,
Тільки, як я буду жить без тебе?
Приспів:
І знову кличу я тебе,
Тільки не чуєш, тільки не чуєш.
А без кохання до небес
Не долечу я, не долечу я…
А я не розумію неспокою душі:
То сум, то радість, то безсонні ночі.
А вітер знов навіє такі сумні вірші.
Що зі мною зрозуміти хочу.
Приспів
Коли надія стане росою на траві
І перестану я молити небо
У серці, мов у храмі сховаю образ твій,
Тільки, як я буду жить без тебе?..
Приспів (3)