Сонцем, небом, дощем

Я — де тихо і дощ,
Серед вулиць і площ,
Серед неба і зір,
Серед рік, серед гір…
Я — де втомлений шлях,
Де вертається птах
Із чужих берегів
На дороги свої…
Сонцем, небом, дощем,
Снігом, вітром, благаю ще.
Тільки, тільки мене
Не залишай… (весь куплет — 2)
Я — де трунок п’янкий,
Де слова від руки,
Ті далекі слова,
Обертом голова.
Від неписаних слів,
Від ночей тих і днів,
Що забути не можу…
Я — де тихо і дощ…
Я давно там, де ти,
Хай ще довго іти
І летіти дарма.
Де ти є чи нема?
Це не знати мені,
Це надія бринить,
Я — де світло і тінь…
Я — іду по воді…