Небо в тобі

Ти i я забували осiнь i ночi,
Шукали тепло i бiльше не хочем,
Вiкно здавалося усiм одиноким,
Ми грали в слова, сидiвши навпроти.
Моїми долонями, твоїми губами
Малюємо окремий свiт мiж нами,
Я морем впадаю в твої океани,
Своїми долонями, твоїми губами…
Небо в тобi…
Це сон, i ми не розiрвемо обiйми,
Тримаю тебе, цілую повіки,
Метро, знайома нам «наступна зупинка»,
Пiд музику вулиць смiємось так дзвiнко.
Моїми долонями, твоїми губами
Малюємо окремий свiт мiж нами,
Я морем впадаю в твої океани,
Своїми долонями, твоїми губами…
Небо в тобi…
Може це не я i не ти,
Двое, що дивились у вiкно,
Може було так,
ix шукало тепло…
Може це не я i не ти,
Двi людини з інших життiв,
Може було так,
Але я б не хотiв…
Небо в тобі…
(в ньому літати)
Небо в тобі…
(а потім впасти)