ZAYCEV.NET
ГлавнаяИсполнителиТІКСірожине пірожине (rmx)

ТІК - Сірожине пірожине (rmx)

ТІК - Сірожине пірожине (rmx)
Исполнитель: ТІК
Жанр Поп
Длительность 03:17
Битрейт 320 kbps
Правообладатель ООО "Мун Рекордс"
Сірожине пірожине (rmx)
320 kbps
В саду гуляла, квіти збирала,
В саду гуляла, квіти збирала, |2
Кого любила, причарувала. |

Причарувала серце і душу,
Причарувала серце і душу, |2
Тепер з тобою гуляти мушу. |

А я й учора не була дома,
А я й учора не була дома, |2
Та й полюбила хлопця другого. |

Більше не вийду, з тобою не стану,
Більше не вийду, з тобою не стану, |2
Вишлю я сестру такую саму. |

А я з сестрою всю ніч простою,
А я з сестрою всю ніч простою, |2
Не та розмова, що із тобою. |
 
Не та розмова, не ті і слова,
Не та розмова, не ті і слова, |2
Не білолиця, не чорноброва. |

В саду гуляла, квіти збирала,
В саду гуляла, квіти збирала, |2
Кого любила, причарувала. |

Причарувала серце і душу,
Причарувала серце і душу, |2
Тепер з тобою гуляти мушу. |

Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці.
Котрая дівчина чорні брови має, |2
То тая дівчина усі чари знає. |

У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок пополоскала,
Прийшов вівторок - зіллячко зварила, |2
А в середу рано Гриця отруїла. |

Як прийшов четвер, та вже Гриць помер,
Прийшла п`ятниця - поховали Гриця,
А в суботу рано мати дочку била: |2
"Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?" |

"Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,
Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!
Нехай же не буде ні тій, ні мені, |2
Нехай достанеться Гриць сирій землі. |

Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила,
Що через тебе мене мати била!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата - |2
Із чотирьох дощок дубовая хата!" |
1. «Ой хмелю ж мій, хмелю,
 Хмелю зелененький,
 Де ж ти, хмелю, зиму зимував, |2
 Що й не розвивався?» |

2. «Зимував я зиму,
 Зимував я другу,
 Зимував я в лузі на калині |2
 Та й не розвивався!..» |

3. «Ой сину ж мій, сину,
 Сину молоденький,
 Де ж ти, сину, нічку ночував, |2
 Що й не роззувався?» |

4. «Ночував я нічку,
 Ночував я другу,
 Ночував я у тої вдовиці, |2
 Що сватати буду!» |

5. «Ой сину ж мій, сину,
 Ти моя дитино,
 Не женися на тій удовиці, |2
 Бо щастя не буде! |

6. Бо вдовине серце,
 Як осіннє сонце, —
 Воно світить, світить, та не гріє, |2
 Все холодом віє. |

7. А дівоче серце,
 Як весняне сонце, —
 Ой хоч воно та й хмарнесеньке, |2
 А все теплесеньке!» |
1. «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Як я тебе ждала,
Чи коня не мав, чи стежки не знав, \2
Чи мать не пускала?» /

2. І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра — бодай не зросла — \2
Сідельце сховала. /

3. Старшая сестра сідельце знайшла,
Коня осідлала;
«Поїжджай, браток, до дівчиноньки, \2
Котра тебе ждала». /

4. Тече річенька невеличенька,
Схочу — перескочу.
Ой віддай мене, моя матінко, \2
За кого я схочу. /

5. Як віддавала, приказувала
В гостях не бувати:
«А як прийдеш ти, моя донечко, \2
То вижену з хати». /

6. Терпіла годок, терпіла другий,
Третій не стерпіла,
Перетворилась в сиву зозулю, \2
В гості полетіла. /

7. Полем летіла — землю кропила
Дрібними сльозами,
Гаєм летіла — гілля ламала \2
Білими руками. /

8. Прилетіла в сад, сад зелененький,
Сіла на калині,
Та й стала кувать, жалю завдавать, \2
Як жить на чужині. /

9. Кувала я день, кувала другий,
І ніхто не чує.
А на третій день стала кувати, \2
Ніхто не рятує. /

10. Сидить матінка край віконечка,
Рушник вишиває,
А найменший брат стоїть у дверях, \2
Ружжо заряджає. /

11. «Дозволь, матінко, дозволь, рідненька,
Цю зозулю вбити,
Бо вона кує, жалю завдає, — \2
Я не можу жити». /

12. «Не дозволю я тобі, мій синок,
Цю зозулю вбити,
Бо цій зозулі, як моїй дочці, \2
На чужині жити». /
Цвіте терен

Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

А я молода дівчина,
Та й горя зазнала:
Вечороньки недоїла,
Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте –
Не будете спати;
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.

Очі мої, очі мої,
Що ви наробили?
Кого люди обминали,
Того полюбили.
Зелене листя, білі каштани
Зелене листя, білі каштани, | (2)
Зелене листя, білі каштани... | (2)
Ой як то сумно, як вечір стане. |

Ой як то сумно, як то нудно, | (2)
Ой як то сумно, як то нудно: | (2)
Любла хлопця - забути трудно. |

Любла хлопця півтора року, | (2)
Любла хлопця півтора року, | (2)
Аж ся дізнали сусіди збоку. |

Як ся дізнали - розщебетали, | (2)
Як ся дізнали - розщебетали, | (2)
Бодай же ж вони щастя не знали. |

Сусіди близькі - вороги тяжкі, | (2)
Сусіди близькі - вороги тяжкі, | (2)
Пийте, гуляйте, як самі знайте. |

Пийте, гуляйте, як самі знайте. | (2)
Пийте, гуляйте, як самі знайте. | (2)
Де двоє ходять - не розлучайте. |

Мати до доні: встань, схаменися, | (2)
Мати до доні: встань, схаменися, | (2)
Піди до церкви та й помолися. |

А я ходила, богу молилась, | (2)
А я ходила, богу молилась, | (2)
Не дав бог щастя - ми розлучились. |

Від Бога щастя, від людей слава, | (2)
Від Бога щастя, від людей слава, | (2)
Що нас з тобою порозлучала. |

Не дав бог щастя, не дали люди, | (2)
Не дав бог щастя, не дали люди, - | (2)
З того кохання ніщо не буде. |

Буду казати світу цілому, | (2)
Буду казати світу цілому, | (2)
Щоб він не вірив ніде й нікому. |

Адже сама я того зазнала, | (2)
Адже сама я того зазнала, | (2)
Коли миленького вірно кохала. |

Зелене листя, білі каштани, | (2)
Зелене листя, білі каштани... | (2)
Ой як то сумно, як вечір стане. |
Ой на горі цигани стояли
Ой на горі цигани стояли. (2)

Приспів:
Стояла, думала циганочка молода, (2)
Циганочка молода.

Один циган не п'є, не гуляє. (2)

Приспів.

Він циганку собі вибирає. (2)

Приспів.

Ой, циганко, яке в тебе горе? (2)

Приспів.

Поїдемо на синєє море. (2)

Приспів.
Ой у полі криниченька
Ой у полі криниченька, 
Там холодна водиченька. 

Ой там Роман воли пасе, 
Катерина воду несе. 

Роман воли покидає, 
Катерину переймає. 

Ой став Роман жартувати 
З відер воду виливати. 

— Ой Романе, Романочку, 
Не лий воду на сорочку. 

Бо це вода не літняя… 
В мене мати не рідная. 

Бо це вода із Дунаю, 
Буде бити, добре знаю. 

Буде бити ще й лаяти, 
Ще й Романом докоряти. 

— Де ж ти, доню, барилася, 
Що й вечерять спізнилася? 

— Налетіли гусі з броду, 
Сколотили мені воду. 

А я стала-постояла, 
Доки вода устояла. 

— Брешеш, доню, вбрехалася, 
Ти з Романом кохалася. 

Ой у полі криниченька, 
Там холодна водиченька.
Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная 

Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная! 
Видно, хоч голки збирай. 
Вийди, коханая, працею зморена, 
Хоч на хвилиночку в гай. 

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною — 
I над панами я пан! 
Глянь, моя рибонько, — срiбною хвилею 
Стелеться полем туман. 

Гай чарiвний, нiби променем всипаний, 
Чи загадався, чи спить: 
Он на стрункiй та високiй осичинi 
Листя пестливо тремтить. 

Небо незмiряне, всипане зорями, — 
Що то за божа краса! 
Перлами ясними ген пiд тополями 
Грає краплиста роса. 

Ти не лякайся, що нiженьки босiї 
Вмочиш в холодну росу: 
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки 
Сам на руках однесу. 

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, 
Тепло — нi вiтру, нi хмар… 
Я пригорну тебе до свого серденька, 
А воно палке, як жар.
Ой на горі та женці жнуть 

Ой на горі та женці жнуть, (2) 
А попід горою, яром-долиною1 
Козаки йдуть. 
Гей, долиною, гей, 
Широкою, козаки йдуть. 

Попереду Дорошенко, (2) 
Веде своє військо, військо 
військо запорізьке 
Хорошенько. 
Гей, долиною, гей, 
Широкою, хорошенько. 

Посеpединi пан хоpунжий. (2) 
Пiд ним кониченько, пiд ним воpоненький 
Сильне-дужий! 
Гей, долиною, гей, 
Кониченько сильне-дужий! 

А позаду Сагайдачний, (2) 
Що проміняв жінку на тютюн та люльку, 
Необачний. 
Гей, долиною, гей, 
Широкою, необачний. 

— Гей, вернися, Сагайдачний, (2) 
Візьми свою жінку, віддай тютюн-люльку, 
Необачний! 
Гей, долиною, гей, 
Широкою, необачний! 

— Мені з жінкою не возиться, (2) 
А тютюн та люлька козаку в дорозі 
Знадобиться! 
Гей, долиною, гей, 
Широкою, знадобиться! 

Гей, хто в лісі, озовися! (2) 
Та викришем вогню, та закурим люльку, 
Не журися! 
Гей, долиною, гей, 
Широкою, не журися!
Софія Ротару - Червона рута 

Ти пpизнайся менi, звiдки в тебе тi чаpи. 
Я без тебе всi дни y полонi печалi. 
Може десь y лiсах ти чаp - зiлля шyкала. 
Сонце Рyтy знайшла та i мене зчаpyвала. 

Пpиспів: 

Чеpвонy pyтy не шyкай вечоpами, 
Ти y мене єдина, тiлькi ти повip. 
Бо твоя вpода, то є чистая вода, 
То є бистpая вода синiх гip. 

Бачy я тебе в снах y дiбpовах зелених. 
По забyтих стежках ти пpиходиш до мене. 
I не тpеба нести менi квiткy надiї, 
Бо давно yже ти yвiйшла в мої мpiї. 

Пpиспів (2 р): 

Чеpвонy pyтy не шyкай вечоpами, 
Ти y мене єдина, тiлькi ти повip. 
Бо твоя вpода, то є чистая вода, 
То є бистpая вода синiх гip. 


То є бистpая вода синiх гip. 
То є бистpая вода синiх гip.
ПІСНЯ ПРО РУШНИК 
Рідна мати моя, ти ночей не доспала, 
Ти водила мене у поля край села, 
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 
І рушник вишиваний на щастя дала. 
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. 
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, 
І зелені луги, й солов'їні гаї, 
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, 
І засмучені очі хороші твої. 
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, 
І засмучені очі хороші, блакитні твої. 
Я візьму той рушник, простелю, наче долю, 
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. 
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: 
І дитинство, й розлука, і вірна любов. 
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: 
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. 
„Чорнобривці” на вірші М. Сингаївського
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Приспів
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую рідненька.
Я розлуки та зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні,
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.
Приспів
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.
Приспів
___________________________________________________________________________________________________________
„Мамина вишня” на слова Д.Луценка, муз. А.Шашкевича
Знову наснилось дитинство
Тепле, як гарна весна.
Вишня вдяглась у намисто,
Мама щаслива й сумна.
Там за село проводжала
Долю мою молоду….
Щиро мені щебетала
Мамина вишня в саду,
Вдаль голубими вітрами
Весни за обрій пливли.
Раннім туманом у мами
Коси, як дим, зацвіли.
Мати в тривогах вінчала
Щастя жадане й біду...
Радо мене зустрічала
Мамина вишня в саду.
Здавна близьке й сокровенне
Все там, аж терпне душа.
Начебто й мама до мене
Стежкою в сад поспіша.
Знов, як бувало, до столу
Кличе, лиш в хату зайду...
Ронить зацвіток додолу
Мамина вишня в саду.
Пісня любові дитинства
В серці бринить, як струна.
Наче священа молитва
З рідного краю луна.
Та не порадує літо
Душу мою молоду….
Плаче тепер білим цвітом
Мамина вишня в саду.
___________________________________________________________________________________________________________
„Росте черешня в мамі на городі...” на сл. М.Луківа, муз. А.Горчинського
Росте черешня в мамі на городі,
Стара-стара, а кожен рік цвіте.
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони не дякують за те.
Приспів
Мамо! Мамо! Вічна і кохана
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене.
Живе старенька мати у господі,
Невтомні руки, серце золоте.
Щодня і дітям, і онукам годить,
Хоч рідко хто з них дякує за те.
Приспів
Ну, що ж, про вдячність забувають люди,
Душа сліпа у щастя, а проте
Вони прозріють, але пізно буде –
Черешня всохне, мати – одцвіте...
Засвистали козаченьки
Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,–
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає...
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:

"Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!"

"Ой, рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та вже щось мій вороненький
В воротях спіткнувся.

Ой, Бог знає, коли вернусь,
В якую годину;
Прийми ж мою Марусенку
За свою дитину!"

"Ой, рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи буде ж вона мене,
Сину, шанувати?"

"Ой, не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький –
Назад сподівайтесь!"
Зеленеє жито зелене
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі –
Хорошії гості до душі.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, –
Тут зібрався рід наш увесь.
Ішов відважний гайовий
Ішов відважний гайовий, |
D7 G | (2р)
До лісу темного, |

D
Назустріч му дівчинонька, |
A7 D D7 |
Як тая ясна зіронька, |
G C G | (2р)
Він взяв її за рученьку, |
D7 G |
До лісу проводив. |

Назустріч їм сарна біжить, |
Стежкою попід ліс, | (2р)

Він вимірив, він вицілив, |
В саме серце їй вистрілив, |
Ох темна ніч майовая, |
Як він її убив. | (2р)

Пішов відважний гайовий, |
Дивитись, що він вбив, | (2р)

Його мила в крові лежить, |
Останні слова говорить: |
"Ой милий мій, щось наробив, |
Що я вмирать мушу". | (2р)

Набив відважний гайовий, |
Рушницю другий раз, | (2р)

Він вимірив, він вицілив, |
В саме серце собі встрілив, |
Ох темна ніч майовая, |
Як він себе убив. | (2р)

Лиш соловейко в вишині, |
Тихенько щебетав, | (2р)

Він бачив все і не сказав, |
Як милий з милою прощавсь, |
Ох темна ніч майовая, |
Як він з нею прощавсь. | (2р)
Повіяв вітер степовий

Повіяв вітер степовий,
C
Трава ся похилила.
F G |
Впав в бою стрілець січовий, |
A* F G C | (2)
Дівчина затужила. |

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок, |
Повік буде лежати. |(2)

Програш (на тему вступу).

Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий, |
Твоя дівчина плаче!" |(2)

Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива.
Бо не одного козака, |
Сира земля накрила. |(2)

Програш (на тему вступу).

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий, |
Дівчина затужила. | (2)
Выйду ночью в поле с конем,
Ночкой темной тихо пойдем,
Мы пойдем с конем по полю вдвоем,
Мы пойдем с конем по полю вдвоем,
Мы пойдем с конем по полю вдвоем,
Мы пойдем с конем по полю вдвоем...

Ночью в поле звезд благодать,
В поле никого не видать,
Только мы с конем по полю идем,
Только мы с конем по полю идем,
Только мы с конем по полю идем,
Только мы с конем по полю идем...

Сяду я верхом на коня,
Ты неси по полю меня,
По бескрайнему полю моему,
По бескрайнему полю моему…

Дай-ка я пойду посмотрю,
Где рождает поле зарю,
Ай брусничный цвет, алый да рассвет,
Али есть то место, али его нет.
Ай брусничный цвет, алый да рассвет,
Али есть то место, али его нет.

Полюшко мое - родники,
Дальних деревень огоньки,
Золотая рожь, да кудрявый лен...
Я влюблен в тебя, Россия, влюблен
Золотая рожь, да кудрявый лен...
Я влюблен в тебя, Россия, влюблен..
Малиновый звон
Сквозь полудрёму и сон
Слышу малиновый звон.
Это рассвета гонцы -
В травах звенят бубенцы.
Это средь русских равнин
Вспыхнули гроздья рябин.
Это в родимой глуши
Что-то коснулось души.

Малиновый звон на заре,
Скажи моей милой земле,
Что я в неё с детства влюблён,
Как в этот малиновый звон!

Этот малиновый звон -
От материнских окон,
От той высокой звезды,
Да от минувшей беды.
Пыльный затеплится шлях,
Где мы бродили в полях,
Где на заре, как сквозь сон,
Слышен малиновый звон.

Малиновый звон на заре,
Скажи моей милой земле,
Что я в неё с детства влюблён,
Как в этот малиновый звон!
Hа поле танки гpохотали

Hа поле танки гpохотали,
Солдаты шли в последний бой,
А молодого командиpа
Hесли с пpобитой головой
А молодого командиpа
Hесли с пpобитой головой
По танку вдаpила болванка,
Пpощай pодимый экипаж.
Четыpе тpупа возле танка
Дополнят утpенний пейзаж
Четыpе тpупа возле танка
Дополнят утpенний пейзаж
Машина пламенем объята,
Вот-вот pванет боекомплект,
А жить так хочется pебята,
И вылезать уж мочи нет
А жить так хочется pебята,
И вылезать уж мочи нет.
Hас извлекут из под обломков,
Подымут на pуки каpкас.
И залпы башенных оpудий
В последний путь пpоводят нас
И залпы башенных оpудий
В последний путь пpоводят нас.

И полетят тут телегpаммы,
Родных и близких известить,
Что сын ваш больше не веpнется
И не пpиедет погостить
Что сын ваш больше не веpнется
И не пpиедет погостить.

В углу заплачет мать стаpушка,
Смахнет слезу стаpик отец,
И молодая не узнает,
Какой у паpня был конец
И молодая не узнает,
Какой у паpня был конец.

И будет каpточка пылится,
Hа полке пожелтевших книг,
В военной фоpме пpи погонах
И ей он больше не жених
В военной фоpме пpи погонах
И ей он больше не жених.
Надежда

Светит незнакомая звезда
Снова мы оторваны от дома
Снова между нами города
Взлетные огни аэродромов
Здесь у нас туманы и дожди
Здесь у нас холодные рассветы
Здесь на неизведанном пути
Ждут замысловатые сюжеты
Надежда мой компас земной
А удача награда за смелость
А песни довольно одной
Чтоб только о доме в ней пелось
Ты поверь что здесь издалека
Многое теряется из виду
Тают грозовые облака
Кажутся нелепыми обиды
Надо только выучиться ждать
Надо быть спокойным и упрямым
Чтоб порой от жизни получать
Радости скупые телеграммы
Надежда мой компас земной
А удача награда за смелость
А песни довольно одной
Чтоб только о доме в ней пелось
И забыть по-прежнему нельзя
Все что мы когда-то недопели
Милые усталые глаза
Синие московские метели
Снова между нами города
Жизнь нас разлучает как и прежде
В небе незнакомая звезда
Светит словно памятник надежде
Надежда мой компас земной
А удача награда за смелость
А песни довольно одной
Чтоб только о доме в ней пелось
Один раз в год сады цветут

Дурманом сладким веяло
Когда цвели сады
Когда однажды вечером
В любви признался ты
Дурманом сладким веяло
От слова твоего
Поверила поверила
И больше ничего
Один раз в год
Сады цветут
Весну любви
Один раз ждут
Всего один лишь только раз
Цветут сады
В душе у нас
Один лишь раз
Один лишь раз
А звезды тихо падали
Когда цвели сады
О будущем загадывал
О свадьбе думал ты
И я уже не прятала
Своих счастливых глаз
Украдкой мама плакала
От радости за нас
Один раз в год
Сады цветут
Весну любви
Один раз ждут
Всего один лишь только раз
Цветут сады
В душе у нас
Один лишь раз
Один лишь раз
И платье шилось белое
Когда цвели сады
Ну что же тут поделаешь
Другую встретил ты
Красивая и смелая
Дорогу перешла
Черешней скороспелою
Любовь ее была
Один раз в год
Сады цветут
Весну любви
Один раз ждут
Всего один лишь только раз
Цветут сады
В душе у нас
Один лишь раз
Один лишь раз
Один раз в год
Сады цветут
Весну любви
Один раз ждут
Всего один лишь только раз
Цветут сады
В душе у нас
Один лишь раз
Один лишь раз
Родина
Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок - надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече…
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина - від батька до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина - бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття…
Тільки родина як вічна зернина
На невмирущому полі життя.
Приспів.
Білі черемхи
Вітер накличе щедротної зливи
Яка із гілля пообтрушує цвіт
Моє відгукнеться кохання щасливе
І випурхне із-під зарошених віт.

Приспів:
А білі черемхи мов долі дівочі
Стоять серед гаю в обіймах весни
Над ними блакитність і зоряні ночі
І мрії казкові забілені в сни.

Білі черемхи ранкові сувої
Роси вишиванка на тім полотні
Що мати наткала із пряжі нової
Й пошила сорочку на щастя мені

Приспів.
Човен хитається серед Води
Човен хитається серед води,*
Плеще об хвилю весло.
В місячнім сяйві біліють сади,
Здалека видно село.

Люба дівчино прийди, прийди, |
Забудем деннеє зло. | (2)

Човен по воді
Вихитується,
Козак дівчини
Випитується:

- Чом в тебе, дівчино,
Уста солоденькі?
- Щоб їх цілував
Мій милесенький.

Човен хитається серед води,
Тільки одні комиші.
З вітром жартуючи на всі лади,
Ворушать тишу ночі.

Люба дівчино прийди, прийди, |
Дати розраду душі. | (2)

Човен по воді
Вихитується,
Козак дівчини
Випитується:

- Чом в тебе, дівчино,
Очка чорнесенькі?
- Від темної нічки,
Мій милесенький.
Одна єдина
Коли у серці поклик журавлиний
І смуток ріже зморшкою чоло
Я добре знаю, є одна єдина,
Що не сховає рук своїх в тепло.

Приспів:
Одна єдина на білім світі,
З твого імення сонце світить.
Одна єдина, одна єдина,
Моя ти рідна Україно!

Коли далеко знов до тебе лину,
Спішу до тебе як весняний птах,
Бо де б не був я, ти одна єдина
В моїй задумі і в моїх словах.

Приспів

Коли день гріє як рясна калина
І зерна-мрії падають в ріллю,
Я вірю свято, є одна єдина,
З якою сонце й хмари розділю.

Приспів

Одна єдина, одна єдина,
Моя ти рідна Україно!
Одна єдина, одна єдина,
Ти рідна мати Україно!
О, смереко
На краю села хатина-
Загляда в вікно смерека,
А в хатині є дівчина,
Та до неї так далеко.

Приспів(2р.)
Ой, смереко, розкажи мені, смереко,
Чом ти так ростеш далеко,
Чарівна моя смереко?

2.Вийди, мила, до озерця
Бачити тебе я мушу,
Ти запала мені в серце,
Полонила мою душу.

Приспів.

3.Вже весна Карпати вкрила,
Журавлі вже прилетіли.
Лиш свою дівчину любу
Ми з тобою не зустріли.
Гей ви, козаченьки
Є і нам про що згадати…
Пісне, душу возвелич
Ой була в нас ненька мати - 
Запорізька славна Січ.

Приспів:
Гей, ви, козаченьки, - вітер в чистім полі,
Научіть нащадків так любити волю
Гей, ви, козаченьки, - спомин з м'яти-рути,
Научіть минулу славу повернути.

Круточола наша доля,
Не вода в ній - кров тече.
Козаку найперше - воля,
Козаку найперше - честь.

Приспів.

А прийшла лиха година -
Впав козак наш у траві,
Щоб іскрилась Україна
На гетьманській булаві.

Обмочила землю рана
Із козацького чола,
Щоб неправда помирала,
Щоби правдонька жила. 

Приспів.
Смерекова хата
Наснились мальви, рута й м'ята
 I скрип криничний журавля,
 I смерекова отча хата,
 Яку давно покинув я.
 Наснився сад в веснянiм цвiтi,
 Струнка смерiчка край ворiт,
 I найрiднiша в цiлiм свiтi
 Матуся сива на дворi.

Приспів:
 Смерекова хата, батькiвський порiг,
 Смерекова хата - на крутiй горi.
 Як прийду до неї, колiном припаду,
 Грудочку землi своєї до вуст прикладу.

Вона як пiсня - серцю мила,
Старенька хата край села.
Вiйна її вогнем палила,
Але спалити не змогла.
Кришились грiзнi блискавицi
I грози падали не раз,
Вона стоїть немов iз крицi
I день у день чекає нас.

Приспів.

Спiшу до неї мов лелека,
Простори кинувши до нiг,
Несу любов свою здалека,
Яку назавжди я зберiг.
Дитячих лiт моїх колиска,
Моя пораднице свята, *****
Вона як доля - рiдна й близька,
Милiш її нiде нема.

Приспів.
ОДНА КАЛИНА
Сумно, сумно аж за край...
Не дивись на мене, грай, музико, грай!
Зимно, зимно на душі...
Забирай, що хочеш, тількі залиши

Одну калину за вiкном,
Одну родину за столом,
Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
Одну любов на все життя,
Одну журбу до забуття
І Україну, бо в нас іншої нема!

Cумно, сумно аж за край...
Так чого ж ти плачеш? Грай, музико, грай!
Крапля горя не зальє,
Наливай, козаче, бо у нас ще є

Одна калина за вiкном,
Одна родина за столом,
Одна стежина, щоб до дому йшла сама,
Одна любов на все життя,
Одна журба до забуття
І Україна, бо в нас іншої нема!

Сумно, так і не засну,
Краще буду думать про свою весну
Та й війду за небокрай...
Вперше, як в останнє, грай, музико, грай

Про ту калину за вiкном,
Одну родину за столом,
Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
Одну любов на все життя,
Одну журбу до забуття
І Україну, бо в нас іншої нема!
Червона рута

Ти признайся мені,
Звiдки в тебе ті чари,
Я без тебе вcі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зiлля шукала,
Сонце-руту знайшла
I мене зчарувала?

Приспів:
 Червону руту 
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдина, 
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода - 
То є чистая вода,
То є бистрая вода 
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.

I не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увiйшла в мої мрії.

Приспів.
 
А  я чорнява
 
Якби в лісі гриби не родили,
Якби дівки гулять не ходили?
А я чорнява, гарна, кучерява
Гриби не збирала, з козаком гуляла.
Якби в полі не цвіла калина,
Якби в батька не росла дівчина?
А я чорнява, гарна, кучерява
Росла-виростала, парубкам моргала.
Якби дівки вечорами шили
На вулицю гулять не ходили?
А я чорнява, гарна, кучерява
Шила, вишивала, хлопців чарувала.
З того часу не маю покою,
Бо за мною - хлопці чередою!
А я чорнява, гарна, кучерява
Роботяща, брава, хлопцям отвічала:
Ой, ви хлопці, не робіть мороки-
Є у мене хлопець синьоокий.
А я чорнява, гарна, кучерява,
Його цілувала, рушником в'язала.
----------------------------------------
Якби в лісі гриби не родили,
Якби дівки гулять не ходили?
А я чорнява, гарна, кучерява
Гриби не збирала, з козаком гуляла.

Не будемо пити
Не будемо їсти, не будемо пити,
Просим молодого, щоб засолодити.
Не будемо пити тую бурачанку,
Нехай поцілує староста коханку.

Приспів:
Гіркая, гіркая, гіркая вода,
Най ся поцілує пара молода.
Гіркая, гіркая, гіркая вода,
Най ся поцілує пара молода.

Не будемо пити ту гіркую юшку,
Нехай поцілує перший дружба дружку.
А той старший дружба, то така зараза,
Він боїться дружки як противогаза.

Приспів

Не будемо їсти ті обгризлі кості,
Най ся поцілують між собою гості.
Не будемо пити з тих брудних горнєт,
Нехай старша дружка зробить всім ...

Приспів (2)

Річка
Більше я не дамся смутку в полон
І не наздожене мене печаль
Я не заплачу за тобою знов
Прощавай, прощавай, любий, любий

Двічі в одну річку не війдеш
Не благай мене
Ти зі мною щастя не знайдеш
Не руйнуй що є
Наша пам'ять збереже любов, що в нас була
Вибач, зрозцмій я оживила...

Те, що вже не було не повернеш
І ти не знайдеш ніжність в моїх очах,
Щастя, що втікає не доженеш
Ти один, я одна, любий, любий

Вогонь
Вогонь очей твоїх для мене догорів
Не сталось так, як ти цього хотів
Усе, що було, не забула я
Але в душі я залишаюся твоя
Вже зник той світ, де були ми разом
Та серце рветься до тебе знов і знов
Я знаю, ти ще не забув
Як у моїх обіймах ти тонув
Я не проживу без тебе це життя
Ти повіриш знов у мої почуття
Пройдуть роки і ми згадаєм все
Та сніг вже всі дороги замете
Не проживу без тебе я, життя
Затихли хвилі наших почуттів
А може сталось так, як ти хотів
Не варто знати це тобі
Що лиш твій образ у моїй душі
Проникнути я хочу в твої сни
Хоч там нема для мене новизни
Повір не хочу зла тобі
Згадай мене, хоч раз у світлім дні
 Я не проживу без тебе це життя
Ти повіриш знов у мої почуття
Пройдуть роки і ми згадаєм все
Та сніг вже всі дороги замете
Не проживу без тебе я, життя

Лента за лентою

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є, 
А лента набої поспішно подає.

Приспів:
Ах, лента за лентою - набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
Ах, лента за лентою - набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.

Приспів

Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів

До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.

Приспів

Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.

Приспів

А ворог атакує, в останній момент -
Наново заграв вже затихлий кулемет.

Приспів (2)

Висить ябко, висить
Висить ябко, висить
Але впасти мусить
Коли дівка файна
Коли дівка файна
Вийти заміж мусить.

Дівчино, Горянко
Що несеш у жванку
Дай ми ся напити
Буду тя любити.

Весілля, весілля
На весіллі люди
Якби мені знати
Якби мені знати
Коли ж моє буде.

По всіх дзвінниценьках дзвони задзвонили,
По всіх монастирях служби ся сходили
А Пречиста, чула, Янгола послала.
Дали йому імя, сам святий Петро.

Час рікою пливе

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,
|
Довго, довго дививсь, марно очі трудив, |

А впізнати тебе було важко. | (2)

Ти висока струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні, не веселі,
І уста вже не ті, не солодкі такі, |
Скажи, хто цілував їх без мене. | (2)

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Усміхнись, як колись усміхалась,
Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки, |
Але наша любов не зів'яла. | (2)

Як почуєш колись біля свого вікна,
Що хтось плаче і гірко зітхає,
Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, |
Тільки знай, що тебе хтось кохає. | (2)

Я за своє життя море сліз пролила,
Море сліз від тяжкої розлуки,
Я тепер не дитя, як я була колись, |
Щоби горю іти прямо в руки. | (2)

А у тебе є син, а у мене дочка,
Ох як схожі вони між собою,
То давай же ми їх об'єднаєм навік, |
Коли нам не судилось з тобою. | (2)

На зелені луги впали білі сніги,
Де з тобою ми часто гуляли,
По дорогах зими йшли закохані ми, |
Ясні зорі над нами сіяли. 

 А липи цвітуть
Я прийду до тебе в садок
У трави зелені-зелені,
Назбираєм з тобою зірок
Що в небі, що в небі, що в небі.

І падали коси із пліч,
Задумалась ніжність в чеканні,
Поцілунки у зоряну ніч
В коханні, в коханні, в коханні.

Приспів: 
А липи цвітуть, духмяні-духмяні,
А двоє ідуть купатись в коханні.
А липи цвітуть, духмяні-духмяні,
А двоє ідуть щасливі в коханні.

Прокинулись ранки зі сну,
Згорають у щирості очі,
Пригорнися до мене, я жду
Від ночі, від ночі до ночі.
Купатись з тобою в росі,
Відчути той дотик незнаний,
Тільки губи шепочуть мені
Коханий, коханий, коханий.

Приспів (3)

На Україну повернусь
Є у мене дім, одіж і авто,
Ранок, вечір, ніч, є вишневий сад.
Це у мене вже не візьме ніхто,
Як мої літа не вернуть назад.

Тільки раптом задзвенить
Мого серця тятива,
Як почую хоч на мить
Українськії слова.

Приспів:
На Україну повернусь
Через роки, через віки,
Устами вдячно притулюсь
До материнської руки.

Сяду у літак, стріну земляків,
Поєднаємо всі свої жалі,
Ляже довгий шлях нам у край батьків
І наздоженем, певно, журавлів.

Може хліб черствіший тут
Та душа враз ожива,
Бо фіалками цвітуть
Українськії слова.

Приспів (2)

До свого гнізда полечу я знов,
Певно там уже діти підросли.
А залишу тут віру і любов,
Може назавжди повернусь колись.

Приспів (3)

Гей, наливайте повнії чари
Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося.
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося. 

Вдармо об землю лихом-журбою
Щоб стало всім веселіше!
Вип'єм за щастя, вип'єм за долю, 
Вип'єм за все що миліше. 

Гей нумо, хлопці, славні молодці,
Чом ви сумні, невеселі?
Чи у шинкарки мало горілки,
Пива чи меду не стало? 

Пиймо, панове, пиймо, братове,
Пиймо, поки іще п'ється!
Поки недоля нас не спіткала,
Поки ще лихо сміється. 

Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося.
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в святі жилося. 

Відміна:*

Гей нуте хлопці славні молодці
Чом ви смутні невеселі
Хіба в шинкарки мало горілки
Пива і меду не стало? 

Гей наливайте повнії чари
Щоб через вінця лилося
Щоб наша доля нас не цуралась 
Щоб краще в світі жилося! 

Вдармо ж об землю лихом-журбою
Щоб стало всім веселіше
Вип'єм за щастя вип'єм за долю 
Вип'єм за все що рідніше!

Щоб наша доля нам засіяла
Мов тая зіронька з неба
Доленька тая — воля святая 
Більшого щастя не треба! 

Пиймо ж панове пиймо братове
Пиймо покіль іще п'ється
Поки недоля нас не спіткала

 Варенички
 

 
Ой, мій милий вареничків хоче,
Ой, мій милий вареничків хоче.
приспів:
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая !
Та й дров же нема, милий мій, миленький,
Та й дров же немає, голуб мій сизенький !
приспів:
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая !
Та й сили ж нема, милий мій, миленький,
Та й сили ж немає, голуб мій миленький !
приспів:
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая !
А з ким будеш доживати, милий мій, миленький ?
Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький ?
приспів:
Із кумой, милая, із кумой,  милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая !
Так підем же додому, милий мій, миленький,
Вареничків наварю, голуб мій сизенький !
приспів:
Не балуй, милая, не балуй, милая,
Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая !



Водограй
Тече вода, тече бистра, а куди - не знає,
Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.
Ми зайдемо в чисту воду біля водограю
І попросим його щиро - хай він нам зіграє.

Приспів:
Ой водо-водограй, грай для нас, грай.
Танок свій жвавий, ти, не зупиняй.
За красну пісню на всі голоси
Що хочеш, водограю, попроси.
Струни дає тобі кожна весна,
Дзвінкість дарує їм осінь ясна.
А ми зіграєм на струнах отих,
Хай розіллють вони радісний сміх.

Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста,
Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.
Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали,
Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.

Приспів


Ой зелене жито, зеленее
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості мене ждуть.

Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості від душі.

Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, -
Тут зібрався рід наш увесь.

Місяць на небі
Місяць на небі, зіроньки сяють, 
Тихо по морю човен пливе, 
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.

Пісня та мила, пісня та люба, 
Все про кохання, все про любов, 
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер ми зійшлися навіки знов. 
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер ми зійшлися навіки знов. 

Ой, очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день.
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?

Новости от Zaycev News

Больше новостей от ZAYCEV NEWS

Другие треки этого исполнителя

Ещё

Сборники

Все сборники

Популярные треки

Больше популярных треков

Хэппибездим звезду! Сегодня день рождения отмечает Алиша Киз

Хэппибездим звезду! Сегодня день рождения отмечает Алиша Киз
Хеппибёздим

ZAYCEV NEWS приготовили 10 любопытных фактов о принцессе соула!



1. Алиша Киз (настоящее имя Алиша Оджелло Кук) родилась 25 января 1981 года в Нью-йорке. Ее отец – афроамериканец, а мать имеет итальянские, шотландские и ирландские корни. Благодаря такому смешению артистка имеет весьма экстравагантную внешность.

2. Первый раз Алиша появилась на телевидении, когда ей было 4 года. В 1985-м году она приняла участие в съемках телесериала "Шоу Косби".

3. Юная артистка активно занималась музыкой и танцами. Играла на фортепиано, пела в хоре. Свои первые песни написала, когда ей исполнилось 14 лет.


4. Первый студийный альбом "Songs in A Minor" продался 12-миллионным тиражом. В 2001-м году Алиша стала лучшим продаваемым новым артистом и лучшим артистом R&В.

5. Дебютный альбом принес пять наград Грэмми в 2002-м году. Киз стала вторым американским артистом, которому за один вечер удалось взять пять премий.

6. Алиша Киз — одна из немногих, кто напрямую упоминаются в творчестве Боба Дилана. В своей песне "Thunder on the Mountain" музыкант произносит слова: 


"Когда я думаю о детстве Алиши Киз, я не могу удержаться от слез». На вопрос журналиста Дилан пояснил, что, увидев выступление Киз на церемонии "Грэмми", поймал себя на мысли, что "в этой девчонке нет такой черты, которая бы мне была не по душе".

7. В 2005 году Киз открыла свою звукозаписывающую студию "The Oven Studios", расположенную в Нью-Йорке на Лонг Айленде. Она является совладельцем студии совместно с её творческим партнером Kerry "Krucial" Brothers. 

8. Киз принимала участие в выборной кампании Барака Обамы, записывая тематические песни вместе с другими артистами.

9. Алиша не только певица и композитор, она активно снимается в кино. Она снялась в таких фильмах, как "Дневники няни", "Козырные тузы" и "Тайная жизнь пчел".



10. Музыка Алиши Киз – это смесь джаза, соула и R&B c обильным использованием клавишных инструментов. Лейтмотив ее творчества – любовь и разбитое сердце, расширение возможностей и прав женщин. Своими главными вдохновителями среди музыкантов женщина называет Уитни Хьюстон, Барбру Стрейзанд, Нину Симон, Стиви Уандера, Принса, Джей Зи и многих других.


А вы в курсе, что Алиша Киз выпустила короткометражку в поддержку альбома? Зайцы - в курсе! Подробности ЗДЕСЬ! 


Обложка: whur.com

Доступно прослушивание он-лайн без возможности скачивания книги на Ваше устройство