А тепер усе інакше

Можемо зізнатись, хоч і сором нам:
Ми колись боялись гладити слона,
Ми колись боялись, що в засаді вій,
— Я — щурів кусючих.
— Я — кусючих змій.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
Можемо зізнатись щиро і всерйоз:
Ми були маленькі і боялись гроз,
Ми також боялись хижих павуків,
— Я — жінок чарівних.
— Я — чоловіків.
Ми колись боялись, що гріха таїть,
Сам-на-сам лишатись, ну хоча б на мить,
Ми колись боялись гострих почуттів.
— Хоч їх вона хотіла.
— Та і він їх хотів.