Элизиум - Альпiнiст

Я прокидаюсь, я усміхаюсь,
Я бачу небо — значить день в умат.
Я не заразний, я не потворний,
Усьо чудово, навіть сам не рад.

Рюкзак на плечі, у той же вечір
З тобою лізу гори підкорять.
Нехай природа ллє з неба воду —
Нам все байдуже, нам на все начхать.

Я знаю — обожнюєш ти гори,
Знаю — гуляти серед хмар.
Знаєш, закохуюсь у тебе.
Знай, знай, знай – це висоти нам дар!

На гірній кручі багато краще —
Там альпіністи смалять анашу,
Там лід не тане, всього достатньо,
І на снігу я FEMEN напишу.

А там внизу в теплі спокійно друзі мої сплять,
Їм на Памір залізти буду я допомогать.
Ми затанцюєм реггей на шаленій висоті,
А потім стрибнем вниз в темноті.

Вниз головою — лечу з тобою
І ми займаємось коханням на льоту, на льоту.
Ти не лякайся, не виривайся,
Відчуй всім тілом ти найкращу висоту, висоту.

Земля все ближче, твій голос тихше.
Сто кілометрів пролетівши упадем, упадем.
Та не уб'ємся, не розіб'ємся,
А розсміявшись знову в гори ми підем, ми підем.

Так незвичайно — але нам звично
Весь день спочатку знову починать.
А буде вечір, бо день не вічний
Ми знов полізем гори покорять.

На Евересті, в таємнім місці,
Де нас ніхто на світі не знайде.
Лежать крижинки, летять сніжинки,
І знову наш час, наш час настає.